АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Актуальність та перспективність теми досвіду

Актуальність методичної проблеми «Використання технології інтерактивного навчання в роботі методичної служби позашкільного закладу» зумовлена часом у якому ми живемо, бо основним напрямком реформи освіти України на сучасному етапі визнано особистісно орієнтовану спрямованість усієї її системи роботи, в тому числі роботи з підвищення педагогічної майстерності. Саме особистісно орієнтовані освітні технології здатні забезпечити розвиток, саморозвиток та самовдосконалення того, хто навчається, вільну реалізацію його природних задатків. Сьогодні навчання впродовж життя необхідною умовою людського існування. Навчатися необхідно людині, щоб бути. Саме така ідея була сформульована ще у 1972 році членами спеціальної комісії ЮНЕСКО в фундаментальній праці «Учитися бути» («Learning to be»). 
Відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад пріоритетом інформаційно-методичної роботи в позашкільному навчальному закладі є підвищення вмотивованості та якості педагогічної діяльності, забезпечення готовності педагогів до модернізації змісту діяльності гуртків та творчих об'єднань за всіма напрямами позашкільної освіти, реалізації цілей інноваційного розвитку позашкільного навчального закладу.

Умовою якості та доступності методичних послуг педагогам позашкільного навчального закладу є формування гнучкої структури методичної роботи, яка максимально зорієнтована на потреби особистості та забезпечує можливості обирати індивідуальну траєкторію професійного зростання засобами науково-методичної роботи кожному педагогові закладу.

Теоретичне обґрунтування

Підхід у навчанні, за якого відбувається постійна активна взаємодія всіх, залучених до навчання, не є зовсім новим у нашій вітчизняній педагогіці. У частковій формі він використовувався впродовж минулого століття чи не всіма педагогами, що хотіли привнести у свою роботу щось нове, шукали шляхи оптимізації навчального процесу. Серед таких спроб – лабораторно-бригадний, проектний методи, робота в парах змінного характеру, кооперативне навчання.

Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенковоч та інших педагогів-новаторів. які працювали, в основному, з учнями. Однак у радянські часи творчість окремих педагогів була скоріше винятком ніж правилом.

У Західній Європі і США активні методи навчання дорослих використовувалися більш широко. Так, дослідження, проведені Національним тренінговим центром США (штат Мер і ленд) у 80-х роках, продемонстрували, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість педагога, а й на його почуття та волю.

В середині 1990-х років з появою першого веб-браузера і початком розвитку мережі Інтернет, ряд фахівців трактує це поняття як навчання з використанням комп’ютерних мереж і ресурсів Інтернету. Цілком припустиме і більш широке тлумачення, як здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) чи ким-небудь (людиною).

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження сучасних технологій навчання (О. Пєхота, Г. Селевко, М. Кларин, І. Зязюн, М. Хайруддинов та інші) [14] свідчить, що серед різноманіття педагогічних (освітніх) технологій мало хто з науковців окремо визначає інтерактивні технології. Як правило, дослідники розглядають їх у контексті особистісно орієнтованих технологій. Разом з тим, ознаки інтерактивного навчання помітні в інших описаних у науковій літературі технологіях (імітаційній (ігровій), груповій, діалоговій, технології колективної розумової діяльності (КРД)). Існує навіть думка, що сама назва "інтерактивне навчання" є некоректною, оскільки навчання саме по собі в більшій чи меншій мірі є активним процесом. Однак інтерактивне навчання, як і інші технології, відрізняється стійкістю, системністю, здатністю відтворюватися, ефективністю і стабільністю кінцевих результатів.

Тому науковий інтерес викликають наукові праці, присвячені  теоретико-методичним засадам навчання дорослих (С.Архипова, А. Гордон, С.Змійов, В.Пуцов, Е.Торндайк) [2] , психологічним аспектам професійної  підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів (В. Семиченко), шляхам удосконалення  роботи системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (Н.Білик, Л.Даниленко, Л.Набока, В.Олійник, Н.Протасова, М.Скрипник та ін.) [21]. Освітню технологію у загальнодидактичному аспекті ґрунтовно досліджено О. Пометун та Л. Пироженко. "Інтерактивне навчання (від англ. inter – взаємний, act – діяти), за визначенням О. Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність" [13: 9]. Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього процесу. "Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання" [13: 8]. 

«Iнтepaктивнe нaвчaння є oдним iз cучacниx нaпpямкiв aктивнoгo coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoгo нaвчaння, яке найбільшою мірою відповідає психологічним особливостям і педагогічним закономірностям навчання дорослої людини», вважає дослідниця Світлана Сисоєва [19: 34]. Пpи aктивнoму пpoцeci нaвчaння дорослий є cуб’єктoм нaвчaльнoї дiяльнocтi, вcтупaє в дiaлoг з виклaдaчeм, бepe aктивну учacть у пiзнaвaльнoму пpoцeci, викoнуючи пpи цьoму твopчi, пoшукoвi, пpoблeмнi зaвдaння в пapi, гpупi.

Абсолютно вірною є думка, висунена авторами посібника “Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід”, про те, що процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голови. Він потребує напруженої розумової роботи та власної активної участі в цьому процесі. Цього можна досягти лише за допомогою активного (інтерактивного) навчання [5].

 Таким чином, можна констатувати, що джepeла aктивнocтi бiльшicть пpaктикiв i тeopeтикiв шукaють у caмiй людинi, її мoтивax i пoтpeбax. Інші дocлiдники шукaють джepeлa aктивнocтi в пpиpoднoму cepeдoвищi, щo oтoчує людину, i poзглядaють фaктopи, щo cтимулюють aктивнicть учacникiв нaвчaльнoгo пpoцecу. Дo тaкиx фaктopiв, зoкpeмa, вiднocять:

1) пiзнaвaльний i пpoфeciйний iнтepec;

2) твopчий xapaктep нaвчaльнo-пiзнaвaльнoї дiяльнocтi;

3) змaгaльнicть;

4) iгpoвий xapaктep пpoвeдeння зaнять;

5) eмoцiйний вплив вищeзгaдaниx фaктopiв.

Технологія діяльності  автору досвіду

Освіта впродовж життя – головний методологічний принцип в організації  науково-методичної роботи з педагогічними кадрами ЦДЮТ. Методична робота в ЦДЮТ - це система цілеспрямованого професійного зростання педагогічних працівників, орієнтована на постійне примноження педагогами теоретичних знань та практичних навичок і вмінь з метою підвищення рівня професійної компетентності керівників гуртків, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу закладу. Основними завданнями роботи методичної служби ЦДЮТ є:

• програмно-методичне забезпечення стратегічних напрямів діяльності;

• удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання дітей, забезпечення високої якості навчально-виховного процесу шляхом упровадження нових педагогічних технологій, навчальних програм нового покоління;

• розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;

• інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем позашкільної освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки, перспективного педагогічного досвіду;

• виявлення, вивчення й оцінка результативності педагогічного досвіду в ЦДЮТ і поширення перспективних здобутків;

• розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій;

• підготовка до атестації педагогічних працівників;

• координація інформаційно-методичної діяльності та організаційно-масової роботи районних, міських позашкільних навчальних закладів міста Бердянська.

«Педагогів можна зібрати в аудиторії та вмовити їх сидіти й слухати. Але примусити їх учитися абсолютно неможливо. Більше того, дорослі, як і діти, не звикли до тривалого пасивного слухання. Від бездіяльності вони “дерев’яніють” на очах, предмет розмови перестає їх цікавити, починається байдужість»[15]. Абсолютно помилковою є думка, що знання даються лише в кабінеті, на семінарах чи курсах. Звичайно, багато педагогів добре засвоюють матеріал в процесі обговорення, обміну досвідом, коли кожен може привнести в загальний процес щось своє. Але є індивіди, які успішно черпають інформацію з інших джерел (книги, телебачення, комп’ютерні програми тощо).

Сьогоднішній педагог вимагає подачі інформації не в пасивній формі, цього він зможе досягти і сам. Опитування педагогів ЦДЮТ (2014/ 2015 н.р) показало, що 94 відсотків респондентів вважають за необхідне навчитися чогось конкретного, сформувати відповідні навички. Тому методична служба ЦДЮТ дотримується визначених Г.О. Сиротенко умов підвищення ефективності навчання дорослих: "ураховувати мотиви навчання, створювати позитивну атмосферу навчального процесу, використовувати суб’єктивний досвід учнів (слухачів), створювати ситуації успіху, демонструвати можливість використання набутих знань у практичній діяльності, використовувати різноманітні методи навчання, форми організації навчального процесу" [20].

Ми запам’ятовуємо 10% із  того, що  читаємо, 20%  того, що чуємо,30 % того, що бачимо, 50 % того, що бачимо і чуємо, 70% того, що самі кажемо, і 90%  того,  що говоримо і робимо.

Інтерактивні методи навчання: ми кажемо, слухаємо і робимо водночас.

Інтерактивні форми методичної роботи дають змогу активізувати особистісний потенціал керівників гуртків, створити умови для пошукової дослідницької діяльності. Серед найпоширеніших і найефективніших форм можна виділити:

Брифінг ‒ заняття, на якому представляються цікаві факти стосовно даної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями і відповідями.

Дебати ‒ обмін думками між фракціями, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положення.

Дискусія ‒ обмін думками всередині групи.

Майстерня ‒ можливість обговорити або дізнатись про практичні підходи до здійснення задуманого, подолання певних складних ситуацій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах.

Психологічний практикум ‒ поєднання заздалегідь підготовлених теоретичних матеріалів та практичне їх використання в конкретних ситуаціях.

Методична скарбничка ‒ обмін досвідом. Проводиться наприкінці навчального року. Творчі знахідки обговорюються.

Ділова гра ‒ колективне розв’язання педагогічних проблем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв’язання конфлікту.

Тренінг ‒ форма групової роботи, що розвиває навики співпраці і знаходження компромісу.

Презентація досвіду ‒ представлення матеріалів одного з керівників гуртків. У проведенні беруть всі члени методичного об’єднання. Попередньо створюється творча група, планується робота. Можливо залучення батьків та вихованців.

Портфоліо ‒ створення кожним керівником гуртка папки, де кожен самостійно фіксує свої здобутки, збирає наробки, грамоти, подяки тощо.

Case-study - аналіз конкретних практичних ситуацій (case-study - англ. м., Fallstudіe - нім. м.).

Проектна діяльність — це навчання, максимально наближене до виробничих умов. Учасники об’єднуються в невеликі групи для вирішення поставленої проблеми.

  Інтерактивні методи навчання педагогів сприяють досягненню мети навчання і обираються відповідно до навчальних потреб. До найбільш поширених інтерактивних методів, які використовуються під час навчання педагогів позашкільного закладу, належать: лекції-дискусії, лекції-презентації, дискусії, соціально-психологічні тренінги, рольові ігри, моделювання ситуацій, мозковий штурм, психодрама, проективне малювання, творча вправа. Зазначені методи та інші вправи забезпечують своєрідну базову модель, до якої „добудовуються” майбутні перспективи особистісного розвитку і професійного вдосконалення педагогів. У такому активному процесі відбувається не просто засвоєння певної інформації на заздалегідь задану тему, а розгорається „саме життя”, де учасники „проживають” конкретну подію, сплановану, структуровану, концентровану.

Важливими під час проведення тренінгових вправ є вміння, пов’язані з самореалізацією особистості (орієнтація на себе), та вміння, які забезпечують ефективний взаємозв’язок з іншими людьми (орієнтація на інших).

Інтерактивне навчання передбачає таку організацію пізнавальної діяльності, в ході якої:

•  створюються психологічно комфортні умови навчання, при яких учасник відчуває свою успішність, інтелектуальне зростання;
• учасники залучаються до активного обговорення нової інформації;
• забезпечується можливість індивідуального сприйняття навчальної інформації;
• реалізовується спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування;
• формуються навички діалогового спілкування, самостійного мислення і поведінки.

Для реалізації програмних завдань ЦДЮТ, методичною службою використовуються різні форми методичної роботи з педагогічними працівниками, як колективні - групові та масові (методичні ради (КМР), психолого-педагогічні семінари та семінари-практикуми, науково-практичні конференції, групові консультації, тренінги, майстер-класи, творчі групи, педагогічні виставки, школа педагогічної майстерності школа, молодого педагога «Сходинки», участь у Всеукраїнських, обласних семінарах), так і індивідуальні (консультації, взаємовідвідування занять, наставництво, стажування, курсова підготовка, самоосвіта; огляд наукової, методичної, педагогічної літератури; співбесіди, індивідуальні консультації, творчий звіт (атестація), створення портфоліо, складання методичних розробок). Велика увага приділяється самоосвіті. Керівники гуртків постійно підвищують свій професійний рівень, приймаючи участь у майстер-класах, семінарах, тощо. Кожен педагог на початку навчального року визначає методичну проблему і шляхи її вирішення, що обумовлює результативність роботи на певному етапі. У кінці навчального року, під час проведення творчих звітів, всі педагоги діляться своїми наробками, звітують про результати самоосвітньої діяльності.

Одним із завдань підвищення фахового рівня педпрацівників, вдосконалення навчально-виховного процесу є робота кожного педагога над єдиною науково-методичною проблемною темою «Педагогічна творчість керівника гуртка – шлях до формування творчої особистості гуртківців».

Вже 2 рік, в канікулярний час, у закладі працює школа професійної майстерності, основними завданнями якої є:

• oзнайомлення керівників гуртків із сучасними інноваційними педагогічними технологіями;
• актуалізація та розширення  понятійного апарату педагогів, поглиблення їх теоретичних та практичних знань ;
•  впровадження сучасних технологій у практику роботи;
• стимулювання прагнення педагогів до пошуку, творчості;
• створення умови для обміну досвідом роботи, педагогічних знахідок;
• удосконалення професійної майстерності керівників гуртків.

Різноманітні форми проведення методичної роботи, які запроваджуються методистами ЦДЮТ, є досить динамічними, перебувають у постійному розвитку. Так в рамках чотирьох «шкіл педмайстерності» у 2015/2015  н.р. були проведені 7 тренінгів, 7 семінарів та практичних занять, 10 майстер - класів, 2 «круглих стола»,  дискусії  та ділові ігри під час яких керівники гуртків обмінялися досвідом роботи, а саме:

·      Тренінги  за темами: «Мотивація - ключ до успіху»,  тренінг  самопрезентації, тренінг «Форми організації дозвілля дітей та молоді», тренінг креативності«Навчитися творчості» (в рамках роботи над проблемною темою ЦДЮТ),  тренінг  «Подолання життєвих криз-шлях до професійної самореалізації педагога» та ін.

·      Науково-практичний семінар «Науково - методичний супровід особистісного розвитку педагогів в між атестаційний період» та круглий стіл «Педагогічна творчість керівника гуртка –шлях до формування творчої особистості гуртківців»;

·     Дискуссії «Займи позицію», «Психологічний мікроклімат на гуртковому занятті: яким йому бути?», «Нетрадиційні заняття:за і проти»;

·     Майстер-класи: «Ігри-криголами, енерджайзери», «Мистецтво презентації», «Як презентувати себе, свій гурток в ЗМІ», «Виготовлення орігамі», «Традиційні та нетрадиційні підходи до формування правильної постави у дітей на уроках хореографії», «Виготовлення ляльки-феєчки», «Новинки декору», «Створення анімаційних фільмів. Робота з сіллю», «Хоровий спів» тощо.

·     Практичні заняття «Використання руханок/енерджайзерів під час гурткового заняття», «Проведення першого гурткового заняття «Україна - єдина Україна», «Робота з документацією», «Підготовка до атестації вихованців ЦДЮТ. Критерії щодо оцінювання знань, вмінь, навичок вихованців, що проходять випускну атестацію», «Методика проведення гурткового заняття «Золота вісь Великодня» тощо.

Підсумкове анкетування учасників показало високий рівень інформативності та практичності навчання педагогів. Керівники гуртків відзначили, що зміст «школ педмайстерності» відповідав їх очікуванням й професійним потребам.

З метою забезпечення диференційованого підходу в навчання педагогічних кадрів, зокрема молодих фахівців, які працюють 1-2 роки, в ЦДЮТ працює школа молодого педагога «Сходинки», яка у 2015/2015 н. р. налічує 13 педагогів.

На заняттях школи розглядаються питання теоретичного і практичного характеру по організації гурткового  заняття, методики складання та написання програми гуртка, робота з нормативними документами та ін. Для цієї категорії педагогів методичною службою були заплановані ряд семінарів, тренінгів, практичних занять, ділових ігор (див. додаток 2). Цікавою формою роботи став методичний квест (див. додаток 8).

Навіть серед інтерактивних методів навчання є інноваційні й традиційні, і популярні і не дуже. Безперечно одне: усі вони цікаві, якщо добре продумані і підготовлені.

Такі форми методичної роботи виправдовують себе ще й в тому, що дозволяють розібратись в методичних тонкощах позашкільного виховного процесу, в якому теорія і практика ідуть разом, взаємодіють і переходять в нові методичні знахідки.

Удосконалення методичної роботи завжди повинно здійснюватись з деяким випередженням, орієнтацією на перспективу, слід враховувати умови, які швидко змінюються, дедалі зростаючі вимоги до організації навчального виховання дітей.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в тому, що інтерактивне навчання сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей керівників гурків. Така технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь викладачем матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри. Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні.

Переваги інтерактивних методів над традиційними:

1.Полегшується сприйняття нового матеріалу. Лекційна (традиційна) форма подачі матеріалу для більшості дорослих людей, які давно закінчили навчання, є дещо нецікавою і складною, оскільки потребує високої концентрації уваги, хорошої пам’яті і, можливо, вже втрачених навичок навчання.

2. Ширше використовується досвід учасників, що у ході занять піддається значному переосмисленню та впорядкуванню. Це дає можливість з одного боку, провести ревізію власного досвіду, з’ясувати, що в ньому «працює», а що є неефективним. З іншого боку, познайомитися з досвідом колег, запозичити нові підходи до вирішення певних проблем.

3. При активній формі навчання слухачі у ході групових обговорень можуть самостійно обґрунтувати те, що при лекційній формі дається їм вже готовим.

4. Наочно демонструється, що одна і та сама проблема має багато варіантів вирішення і кожен із них вірний. Учасники вчаться слухати колег, поважати свою та чужу думку.

5. Слід мати на увазі, що активні методи навчання незадовільно сприймаються людьми флегматичного темпераменту, а також дуже зрілими за віком. Вибір форм та методів навчання залежить насамперед від складу учасників навчального процесу (посади, освіти, досвіду роботи, віку тощо), а також визначається їхньою чисельністю. Наприклад, майстер-клас можна проводити для великих груп, а рольові ігри можуть успішно використовуватися тільки в невеликих групах.

Результати практичної реалізації досвіду

Навчання керівників гуртків– ключ до успіху в майбутньому всього закладу. Унаслідок величезних соціальних, політичних та технологічних змін, що відбулися за останні роки, світ переживає не найкращі часи. Ми живемо не в традиційних статичних суспільствах, і реальність вимагає привнесення змін у все, що робиться, значить, і в процес навчання, переводячи його в режим активного, більше того, інтерактивного.

Діяльність методичної служби у позашкільному закладі буде гарантовано ефективнішою, якщо:

- зміст її роботи організований нестандартно, яскраво, живо, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;

- вона надає педагогам відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід на навчально-виховний процес;

- результат її відчутний на рівні підготовленості дітей, їхнього ставлення до занять, до педагога;

- задовольняє більш широкі духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;

- створює умови виникнення творчого спілкування з колегами, об’єднує цілеспрямованістю до спільної мети;

- постійно користується увагою адміністрації закладу;

- стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків роботи за півріччя, рік тощо.

Методична робота – це багатогранний, творчий процес, в якому поєднується практичний досвід з науковими знаннями, компетентністю методиста з творчістю кожного педагога. Від вдалого поєднання всіх цих ланок залежить успіх роботи всього педагогічного колективу.
Ніщо так не посилює відчуття успіху, як визначення високого рівня професіоналізму колегами. Езоп багато віків тому сказав: «Не соромся вчитися і в зрілому віці: ліпше навчитися пізно, ніж ніколи». Цей вислів завжди актуальний для керівників гуртків ЦДЮТ, оскільки постійно змінюються потреби суспільства, підходи до позашкільної освіти.
Ми вважаємо, що широке використання сучасних педагогічних технологій та активних методів у процесі навчання дорослих, сприяє підвищенню його ефективності, а відповідно, і рівня кваліфікації та професіоналізму керівіників гуртків позашкільного закладу. Тож створення творчого, інноваційного середовища є поштовхом, а системний підхід забезпечує прогнозоване оновлення такої діяльності.

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Вайсен Р., Оли Дж., Эванс В., Ли Дж., Спрунгер Б., Пеллаукс  Д. Обучение жизненным навыкам в школах. М.: Вита-Пресс, 1996. 66 с.

2.    Використання методів інтерактивного навчання у процесі вивчення курсу «Імідж соціального педагога» Ніколаєску І.О. // Науковий вісник Ужгородського національного університету:Серія «Педагогіка. Соціальна робота». - No 29, с.117Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997.

3.    Грецов А.Г. Тренинг креативности для старшеклассников и студентов. – СПб.: Питер, 2007 – 208с.

4.    Инновационные процессы в школе: организация и управление.— Владимир, 1995.

5.    Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посіб. /Авт. – уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002. – 136 с.

6.    Кларин М.В. Интерактивное обучение — инструмент освоения нового опыта // Педагогика. 2000. № 7. С. 12—18.

7.    Коростылева Л.А. Психологические барьеры и готовность к нововведениям.- СПб., 2001, 66 стр.

8.    Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002.— №5-6 — С.7 – 10.

9.     Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: Розвиток комунікативних і мовленнєвих умінь // Дивослово. – 2004. – №10. – С. 2-11.

10. Миронова Е.Е. Сборник психологических тестов. Часть 2 М.-2004.- 200с.

11. Мясоед Т.А. Интерактивные технологии обучения. Спец. семинар для учителей.- М., 2004

12. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования/Под ред. Е.С.Полат. – М.: Издательский центp “Академия”. 2000.

13.Олена Пометун. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці// Доба: Науково-методичний часопис з громадянської освіти.— 2002.— №2. — С.2 – 6.

14.Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001. — 256 с — Бібліогр. в кінці розд.]

15.Основні стратегії навчання дорослих: Семінар для викладачів вищих учбових закладів. — Пуща-Озерна, 1997.– С.13.

16. Панфилова А. П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала. — СПб.: ИВЭСЭП, «Знание», 2003. — 536 с.

17. Пидкасистый  П. И., Хайдаров  Ж. С. Технология игры в обучении и развитии. — М.: Роспедагенство. 2005, 268 стр.

18. Салов Ю.И., Тюнников Ю.С. Психолого-педагогическая антропология. М., 2003.-256с.

19.Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчальнометодичний посібник / Сисоєва С.О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 324 с.

20.СиротенкоГ. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект. Інформаційно-методичний збірник.–Х.: Видав. гр. "Основа", 2003. –96 с

21.Скрипник М. І. Інтерактивні методи післядипломної освіти/ М. І. Скрипник// Професійний розвиток педагогічних працівників: практична андрагогіка: наук.-метод. посіб. / за заг. ред. В. І. Пуцова, Л. Я. Набоки. – К. : Видавничий дім “Букрек”, 2007. – С. 114–140.

22.Сластенин В.А. Психолого-педагогический практикум. Изд-во Академия , 2008.-224с.

23.Суворова Н. Интерактивное обучение: Новые подходы.- М., 2005.